Є така стаття видатків: капітальний ремонт будинків. Скільки будинків у Вінниці сьогодні потребують такого ремонту і чи ремонтуються вони за бюджетний кошт?
- У Вінниці капітального ремонту потребують щонайменше тисяча будинків з двох тисяч. На сьогодні частина робіт капітального характеру у них виконується. І в першу чергу у тих будинках, де мешканці погодилися на співфінансування: третину вартості робіт оплачують вони, решту бере на себе міська влада. Це може бути ремонт інженерних комунікацій, стиків панелей, дахів. Але в класичному варіанті капітальний ремонт повинен виконуватися за рахунок власників, тобто мешканців. Так прописано у всіх нормативних документах.

- Тобто: громадяни, якщо ви хочете, щоб ваш будинок відремонтували, збирайте гроші і забудьте про підтримку з боку влади?
- Ми підтримуємо. Поки що. Але в теорії це неправильно. Коли весь житловий фонд був у комунальній власності, і мешканець був квартиронаймачем, а не власником, то обов'язок утримувати і ремонтувати будинки покладався на органи місцевого самоврядування. Тепер, коли мешканцям дали право власності на житло, вони мають право відповідати за свою власність. Чому я повинен ремонтувати ваш автомобіль або ви - мій?

- Чи завершено ремонт трьох хрущовок на Хмельницькому шосе, яким пощастило з капітальним ремонтом за державний кошт?
- Була така програма років 3-4 тому. Замовником виступало головне управління житлово-комунального господарства області, роботи виконані в неповному обсязі: не вистачило коштів. Як прийнято в нашій державі, правила міняються кожен рік, і наступного року програми, за якою фінансували ремонт цих будинків, вже не було. Через рік постановили, що у будинках, ремонт яких фінансується з державного бюджету, мають бути створені ОСББ, і ОСББ повинні брати участь у співфінансуванні… Що буде у 2012 році - невідомо…

В Україні створена Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг. Чи встигла Вінниця відчути на собі плоди її діяльності?
- Так, "Вінницяміськтеплоенерго" пройшло процедуру затвердження тарифів для бюджетних установ.

- І тарифи, які розрахувало це підприємство, були зменшені приблизно на 5%.
- Це постійна жива робота і постійний конфлікт інтересів: той, хто подає розрахунки, хоче більше, той, хто перевіряє або споживає, - менше. Можливо, кожен - і той, хто робив розрахунки, і той, хто перевіряв, - по-своєму трактували положення, яким керувались. А затвердили те, що має бути. Фахівці у Комісії глибоко знають своє діло.

- Чи потрібен взагалі такий регулятор?
- Однозначно. Житлово-комунальна галузь - це відповідні монополії, і мешканець повинен чітко розуміти, що є структура, яка контролює правильність підходів до формування тарифів і надання послуг. Подібний орган є у багатьох державах. У США цим займається Антимонопольний комітет. Він контролює небагато позицій, постійно - лише дотримання встановленої законодавством межі рентабельності.